Петро та життя

Петро не розумів чого люди вічно жаліються. То їм війна не подобається, то ціни не ті, то життя погане. Він часто так і казав знайомим “Що невже все так плохо?” Малось на увазі що ні звичайно, то вони просто лузери або багато задумуються за життя. Петра все задовольняло, він був менеджером в невеличкій торгівельній компанії, справи йшли більш-менш, вистачало і на їжу і на ремонт і щоб з'їздити з жінкою та дитиною на курорт мінімум один раз на рік. Іноді Петра називали тупим та недалеким але він на це не зважав та не втрачав почуття гумору та загальну радість від життя. Петро вважав себе “сіллю землі” та не розумів отих усіляких нитиків.